Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № 910/5583/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"на постанову від 09.12.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/5583/14 господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"доПриватного акціонерного товариства "Київстар"простягнення безпідставно набутих коштів у сумі 602 700,23 грн

За участю представників сторін:

Від позивача - Сизова А.Ю. (дов. від 01.10.14)

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київстар" про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі - 602 700,23грн

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.08.2014 (судді: Паламар П.І., Головатюк Л.Д., Ярмак О.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у складі: Ільєнок Т.В., Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ КБ "Приватбанк" у касаційній скарзі просить

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.03.2010 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ПАТ "Київстар" укладено договір № 218/2010 про приймання платежів за допомогою системи "Mobipay".

Відповідно до пункту 1.1. договору ПАТ "Київстар" доручив, а ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язався своїми силами та засобами на діючих у ПАТ КБ "ПриватБанк" виробничих потужностях здійснювати на постійній основі прийом від платників (фізичних осіб та/або юридичних осіб, які здійснюють перерахування коштів через структурний підрозділ позивача на особовий рахунок абонента) платежів за послуги стільникового та/або фіксованого зв'язку на користь ПАТ "Київстар" за допомогою системи "Mobipay".

Згідно статті 2.1.1. договору ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язався здійснювати прийом платежів на підставі платіжних (розрахункових) документів встановленого чинним законодавством України зразка, приймати платежі через банківське обладнання від платника на користь ПАТ "Київстар" шляхом здійснення транзакцій, ініційованих платником.

Пунктом 2.3.1. договору передбачено право ПАТ КБ "ПриватБанк" вимагати своєчасної та повної оплати комісійної винагороди за надані належним чином послуги за договором.

Відповідно до пункту 2.2.1. договору ПАТ "Київстар" зобов'язалось своєчасно сплачувати ПАТ КБ "ПриватБанк" комісійну винагороду за надані за договором послуги, згідно умов, передбачених пунктами 3.4-3.5 розділу З договору.

Строк дії договору відповідно до умов п. 7.1 договору встановлений з моменту його підписання до 31 січня 2013 року включно.

У розділі 3 Договору сторони погодили, що банк в межах операційного часу кожного банківського дня зобов'язаний перераховувати 100% платежів, прийнятих на користь клієнта за попередній календарний день (п. 3.2). За надані послуги клієнт сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 1,5 % від загальної суми перерахованих на поточний рахунок клієнта протягом звітного місяця платежів (п. 3.4 Договору).

Як встановлено судами, у березні 2011 року 19 платників, використовуючи тимчасову технологічну вразливість програмного забезпечення банкомату позивача, здійснили поповнення рахунків мобільного зв'язку 778 абонентів відповідача без фактичного внесення грошових коштів. Вказані обставини підтверджені поясненнями позивача, а також рішеннями суду у цивільних справах №№ 2-1662/11/02069, 2-1674/11/0206, 2-1677/11/0206, 2-1676/11/0206, 2-1678/11/0206, 2-3358/11, 2-2685/11/0206, 2-5154/2011, 212/3203/2012, 22Ц-3544/11, 2-1675/11/0206, 2-199/11, 232/1618/12, 212/2-3352/11 Замостянського районного суду м.Вінниці, Ленінського районного суду м.Вінниці, Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.

За поясненнями ПАТ "Київстар" для усунення негативних наслідків вищезазначених дій Департаментом безпеки ПАТ "Київстар" було заблоковано близько 600 припейд-абонентів і три контрактних абонента. Сума коштів на заблокованих номерах склала 602 700, 23 грн. та 7000,00 грн. відповідно. Зазначена інформація була доведена до ПАТ КБ "ПриватБанк" листом від 31.05.2011 за вих. №3962/04/04/10/03. Також вказаним листом від 31.05.2011 було зазначено, що з метою врегулювання ситуації щодо взаєморозрахунків між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Київстар" були прийнятті наступні рішення:

1.Сума коштів у розмірі 602 700, 23 грн., яка заблокована на припейд-номерах, буде врахована в рахунок боргу ПАТ КБ "ПриватБанк", який складає 1 758 416, 00 грн.;

2.Сума коштів у розмірі 7000,00 грн., яка заблокована на контрактних номерах, буде врахована в рахунок боргу ПАТ КБ "ПриватБанк", який складає 1 758 416, 00 грн.;

3.ПАТ "Київстар" не здійснює виплату ПАТ КБ "ПриватБанк" комісійної винагороди за квітень 2011 року, нарахованої на підставі Договору про приймання платежів №218/2010 від 18.03.2010. Сума комісійної винагороди за квітень 2011 року складає 1 125 751, 34 грн.;

4.Суму комісійної винагороди, яка буде нарахована ПАТ КБ "ПриватБанк" за травень 2011 року, буде зменшено на суму залишку боргу банку, який після вчинення всіх вищезазначених дій, складає 22 964, 46 грн.

Позивач, вважаючи, що ним було проведено перерахування коштів за заборгованістю перед відповідачем у сумі 1 758 416,00грн. без здійснення зарахування зустрічних позовних вимог, як це передбачалось домовленістю сторін відповідно до листа від 31.05.2011, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 602 700,23грн. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Господарськими судами встановлено, що на час вчинення відповідачем Листа № 3962/04/04/10/03 від 31 травня 2011 року зустрічних вимог між сторонами не існувало, тому таке зарахування не могло бути проведено.

Крім того, в матеріалах справи відсутні, а судами не встановлено наявність будь яких документів, доказів, які б свідчили про те, що зарахування відбулось.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Дана стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми коментованої статті мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Враховуючи викладене, наявність між сторонами договірних відносин, встановлених договором від 18.03.2010 за №218/2010, ст.1212 Цивільного кодексу України (підрозділ 2 "Недоговірні зобов'язання") не може бути застосована за наявності у сторін договірних зобов'язань, оскільки регулює набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, а також відсутність в матеріалах справи доказів того, що коштами в розмірі 602 700,23грн. заволодів саме відповідач, суди обгрунтовано дійшли висновку про відмову в позові.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову від 09.12.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/5583/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко